Розуміння та лікування жовчнокам'яної хвороби

Розуміння та лікування жовчнокам'яної хвороби

Камені в жовчному міхурі, також відомі як жовчнокам'яна хвороба, є поширеним захворюванням, від якого страждають мільйони людей у всьому світі. Хоча лише половина людей з документально підтвердженими каменями в жовчному міхурі відчувають симптоми, жовчнокам'яна хвороба все ще є причиною більшої кількості госпіталізацій, ніж будь-яке інше гастроентерологічне захворювання. Ця стаття має на меті надати пацієнтам розуміння варіантів лікування жовчнокам'яної хвороби, потенційних ускладнень та клінічного значення часу початку лікування.

Анатомія жовчного міхура, зокрема жовчні камені, що застрягли в протоці (https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/15265-gallbladder-swelling--inflammation-cholecystitis)

Профілактика утворення каменів у жовчному міхурі включає регулярні фізичні вправи, відповідну дієту та підтримання нормальної ваги тіла. Однак, якщо існує високий ризик утворення сладжу або каменів у жовчному міхурі, профілактичний прийом урсодезоксихолевої кислоти може бути призначений на обмежений час. Замісна гормональна терапія (ЗГТ) у жінок в менопаузі також несе підвищений ризик захворювань жовчовивідних шляхів, особливо холециститу.

Для підтвердження наявності жовчнокам'яної хвороби використовується черезшкірна сонографія (УЗД)

Діагностика жовчних каменів базується на таких симптомах, як колікоподібний біль у верхній частині живота/епігастрії, жовтяниця та лихоманка. Для підтвердження наявності жовчнокам'яної хвороби використовується черезшкірна сонографія. Симптоматична жовчнокам'яна хвороба може викликати широкий спектр симптомів, а наявність множинних каменів підвищує ризик ускладнень, таких як холедохолітіаз або гострий холецистит.

Лікування жовчнокам'яної хвороби може включати хірургічне втручання, медикаментозне лікування або літотрипсію. Час лікування залежить від тяжкості симптомів і ризику ускладнень. Консервативне лікування може бути достатнім при легких симптомах або їх відсутності, але хірургічне втручання є кращим при частих або важких симптомах або ознаках ускладнень.

Холецистектомія, хірургічне видалення жовчного міхура, є методом вибору для пацієнтів із симптомами та високими факторами ризику. Рання холецистектомія знижує частоту виникнення біліарних ускладнень приблизно на 90%. Пацієнтам з конкрементами понад 3 см, поліпами більше ніж 1 см або порцеляновим жовчним міхуром показана планова холецистектомія навіть при безсимптомному перебігу жовчнокам'яної хвороби.

Для пацієнтів з холедохолітіазом першим кроком є ендоскопічне видалення каменів з жовчних проток, за яким слідує холецистектомія, в ідеалі протягом 72 годин. Товариство американських шлунково-кишкових та ендоскопічних хірургів (SAGES) стверджує, що ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) з видаленням каменів може бути виконана за бажанням до, під час або після холецистектомії, причому частота успішного видалення каменів порівнянна з лапароскопічним дослідженням жовчних проток.

Отже, жовчнокам'яна хвороба може викликати широкий спектр симптомів та ускладнень, але ефективно лікується за допомогою хірургічного втручання, медикаментозного лікування або літотрипсії, залежно від тяжкості симптомів та ризику ускладнень. Важливо звернутися до лікаря, якщо ви підозрюєте, що у вас є камені в жовчному міхурі, щоб визначити відповідний курс лікування.