ОПЕРАЦІЇ НА НАДНИРниках:

Клінічні, гормональні та рентгенологічні характеристики пухлини визначають тактику лікування.
Гормонально неактивні невеликі пухлини підлягають динамічному спостереженню через 6, 12 місяців під контролем УЗД, МРТ, КТ і гормональних аналізів.
Гормонально-активні новоутворення більше 4 см, а також пухлини меншого розміру з ознаками злоякісності (активний ріст, неоднорідність структури, нерівність і нечіткість контурів, наявність мікрокальцинатів, рясна васкуляризація) підлягають хірургічному видаленню.
Такі складні операції проводять у спеціалізованих стаціонарах тільки високопрофесійними хірургами.

Для поліпшення показників гемодинаміки в передопераційній підготовці пацієнтів із феохромоцитомою використовують селективні a-адреноблокатори. Об'єктивними показниками для оцінки ефективності передопераційної підготовки у хворих на феохромоцитому є систолічний артеріальний тиск, діастолічний артеріальний тиск, індекс загального периферичного опору та амплітуда фотоплетизмографії. Нормалізація цих показників свідчить про досягнення ефекту a-адреноблокади і є критерієм оцінки її ефективності. Пацієнтам із феохромоцитомою першим етапом проводиться рентгенендоваскулярний етап лікування: коагуляція вен пухлини, що призводить до блокування викиду адреналіну/норадреліну в кров пацієнта. Це знижує ризики гіпертонічних кризів і унеможливлює виникнення неконтрольованої гіпертензії інтраопераційно, знижуючи ризики серцево-судинних катастроф і фатальних ускладнень після операції.

За більшості новоутворень надниркових залоз використовують латеральний трансабдомінальний міні-доступ. Він має мінімальну травматичність, забезпечує хорошу зону операційної доступності, дає можливість за необхідності виконувати симультанні втручання на прилеглих органах і дає змогу знизити кількість післяопераційних ускладнень більш ніж у 10 разів. Технологія операцій з малих доступів об'єднує в собі переваги малоінвазивних втручань з перевагами традиційних хірургічних доступів.

УСКЛАДНЕННЯ ПРИ ОПЕРАЦІЯХ НА НАДНИРНИКАХ:

У післяопераційному періоді серйозним ускладненням адреналектомії є розвиток надниркової недостатності. Вона проявляється гіпотензією, гіпоглікемією, гіпонатріємією, слабкістю, сплутаністю свідомості, гастро-інтестинальними порушеннями.

Профілактика розвитку надниркової недостатності в післяопераційному періоді проводиться введенням кортикостероїдних препаратів.

ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНА РЕАБІЛІТАЦІЯ:

Усі хворі в післяопераційному періоді протягом місяця перебувають під амбулаторним наглядом для визначення необхідності замісної гормональної терапії. Під час спостереження визначається гормональний статус (рівень АКТГ, аналіз добової екскреції кортизолу, ведеться щоденник АТ). У подальшому ці показники визначають кожні 6 міс, а потім щорічно. Це дає змогу уникнути важких ускладнень, пов'язаних із порушенням роботи єдиного наднирника.

ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД:

У ранньому післяопераційному періоді проводять контроль біохімічних показників крові, ЕКГ, і за неускладненого перебігу на 4-5 добу пацієнта можна перевести на амбулаторне спостереження.