БУДОВА ГРИЖ:

Усі грижі, незалежно від локалізації та розмірів, мають загальну будову і складаються з таких компонентів:
1. Грижові ворота - це дефект передньої черевної стінки, переважно в апоневрозі. Через них внутрішні органи виходять із живота й опиняються під шкірою. Якщо грижові ворота широкі, то через них вміст може вільно повертатися в черевну порожнину.
2. Грижовий мішок - листок розтягнутої очеревини, що покриває органи, які вийшли за межі черевної порожнини через грижові ворота. Грижовий мішок вкритий кількома оболонками, до них належать також підшкірна клітковина і шкіра.
3. Вміст грижового мішка - це внутрішні органи або окремі їхні частини, що виходять за межі черевної порожнини через грижові ворота.

КЛАСИФІКАЦІЯ ГРИЖ:

Залежно від анатомічного розташування виділяють зовнішні та внутрішні грижі.
Зовнішні грижі живота (hernia abdominalis externa) - належать до найпоширеніших хірургічних захворювань і являють собою випинання внутрішніх органів, покритих парієтальним (пристінковим) листком очеревини, з черевної порожнини через природні (відстань між волокнами апоневроза в білій лінії живота, пупкове кільце, трикутник Петі, проміжок Грінфельта-Лесгафта) або патологічні, тобто набуті внаслідок травм, операцій або хвороб дефекти в м'язово-апоневротичному шарі черевної стінки. Причому обов'язковою умовою тут є цілісність шкірних покривів, інакше говорять про евентерацію.

Види зовнішніх гриж:
• Пупкова грижа.
• Пахова грижа.
• Грижа білої лінії живота.
• Післяопераційна (вентральна) грижа.
• Поперекова грижа.
• Промежинна грижа.
• Запірна грижа.
• Сіднична грижа.

Згідно з хірургічною статистикою, найчастіше грижі живота утворюються пахові (75%), стегнові (8%), пупкові (4%), а також післяопераційні (12%).
Усі інші види гриж становлять близько 1%. У чоловіків частіше зустрічаються пахові грижі, у жінок - стегнові та пупкові.

До рідкісних видів гриж належать грижі спігелевої (півмісяцевої) лінії, сухожильної перемички прямого м'яза живота, грижі мечовидного відростка грудини, пупкового канатика, а також поперекові, промежинні (передні, задні), запірательні та сідничні грижі.

Окремо розглядають грижі, які утворюються всередині черевної порожнини. За таких гриж внутрішні органи можуть розташовуватися в кишенях очеревини або проникати в грудну порожнину через отвори діафрагми.

ВИДИ ГРИЖ:

Залежно від розмірів грижі поділяються на:
• Малі: грижові ворота менше 4 см
• Середні: грижові ворота від 4 до 10 см.
• Великі та гігантські: грижові ворота понад 10 см.

За клінічним перебігом грижі поділяються на:
• вправимі - вміст грижового мішка вільно переміщується з черевної порожнини в грижовий мішок і назад.
• невправимі.
• защемлені - стан, за якого грижові ворота передавлюють структури органу, що вийшов, що призводить до порушення його кровопостачання і може призводити до некрозу. Виділяють: еластичне защемлення, калове защемлення, пристінкове защемлення, ретроградне защемлення, защемлення Меккелева дивертикулу, грижа Брока.

ДО СИМПТОМІВ ГРИЖ НАЛЕЖАТЬ:

- наявність випинання в паховій або пупковій ділянці, по середній лінії живота або в ділянці післяопераційного рубця, яке хворі можуть самостійно виявляти (у положенні лежачи випинання може повністю зникати);
- тягнучі болі внизу живота, в ділянці пупка різної інтенсивності, особливо під час фізичного навантаження;
- болі в животі, здуття живота, закрепи, пов'язані з наявністю спайкового процесу всередині грижового мішка за великих післяопераційних гриж.

Наявність у людини грижі істотно знижує якість життя і її працездатність. Однак необхідність усунення грижі насамперед диктується ризиком виникнення можливих ускладнень.
Найнебезпечніше ускладнення - защемлення грижі. При цьому в грижовий мішок потрапляє який-небудь орган черевної порожнини (найчастіше петлі кишечника), який не може вправитися назад. Кровопостачання защемленого органа порушується і він починає гинути (омертвівати).

СИМПТОМИ ЗАЩЕМЛЕНОЇ ГРИЖІ:

• виникнення різкого болю, напруження грижового випинання, яке перестає вправлятися• нудота• багаторазова блювота• затримка випорожнень і газів.Защемлення грижі - це грізне ускладнення, яке є абсолютним показанням до ургентної операції. Тоді вже йдеться про порятунок життя хворого, а не про виконання пластики черевної стінки.Смертність за защемлення грижі дуже висока і становить від 4,3% до 10%, і навіть у наш час, за значного поліпшення оснащення операційних і техніки лікарів, цей показник усе ще залишається високим.Тільки своєчасне планове усунення грижі може запобігти розвитку ускладнень і загрози життю пацієнта.

ЛІКУВАННЯ ГРИЖ:

Єдиний ефективний метод лікування - це хірургічний. Інших способів позбутися грижі не існує. Носіння бандажів може лише частково полегшити симптоми захворювання, але не ліквідує причину виникнення грижі та не зменшує ризик защемлення. Герніопластика - це операція, яка спрямована на усунення грижі та закриття "слабкого" місця в черевній стінці.
Застосовуються два способи оперативного втручання:• традиційний "відкритий" спосіб (розріз над грижею), при цьому дефект закривається власними тканинами або спеціальною сіткою, так званий "ненатяжний" вид пластики.• лапароскопічний спосіб - закриття дефекту спеціальною сіткою через невеликі розрізи черевної стінки.

ЯКИЙ МЕТОД ОПЕРАЦІЇ НАЙКРАЩИЙ?

Найкраща методика - та, яка оптимально підходить конкретному пацієнту. У кожному випадку, рішення про необхідний вид втручання, хірург вирішує індивідуально. Я володію всіма сучасними методами оперування.

Оптимальна пластика забезпечує надійне закриття грижових воріт, мінімальну ймовірність рецидиву, максимально комфортний перебіг післяопераційного періоду і швидку реабілітацію пацієнта.

Закрити грижовий дефект можна, використовуючи власні тканини пацієнта. При цьому доводиться їх зшивати з докладанням значного зусилля, що призводить до постійного навантаження на шви, збільшуючи ймовірність рецидиву грижі. Пластика місцевими тканинами може застосовуватися лише за найменших розмірів дефекту черевної стінки.

У більшості випадків ми рекомендуємо закриття дефекту черевної стінки сітчастими імплантатами, оскільки в цьому разі ми повністю унеможливлюємо навіть мінімальний натяг тканин. Це істотно знижує ймовірність рецидиву грижі.
Ми використовуємо тільки сертифіковані й найсучасніші та найнадійніші імпланти, які гарантують надійність, мінімальну реакцію організму, відсутність дискомфорту у віддаленому післяопераційному періоді.

У разі пахових гриж ми віддаємо перевагу тривимірним, індивідуально підібраним імплантатам, що оптимально відповідають анатомічним особливостям пахової ділянки пацієнта.

У переважній більшості випадків ми застосовуємо лапароскопічні операції, коли втручання проводять через три 5-10 мм проколи передньої черевної стінки, що забезпечують мінімальні больові відчуття в післяопераційному періоді, чудовий косметичний результат у поєднанні з високою надійністю такої пластики, знижується доза вживання знеболювальних препаратів, набагато коротший відновлювальний період.


Наявність грижі передньої черевної стінки різко обмежує можливості людини, змушує її обмежувати фізичні навантаження, постійно й уважно стежити за грижовим випинанням, носити спеціальні бандажі. Але іноді навіть ці заходи не можуть уберегти людину від защемлення грижі, яке може виникнути несподівано (наприклад, послизнувшись, людина різко змінює положення тіла, незвично напружуючи м'язи, що може призвести до значного виходу внутрішніх органів у грижове випинання, за якого вони вже не можуть вправитися назад).

Що менший розмір грижі, то простіша операція як для хірурга, так і для пацієнта. Своєю чергою, лікування гігантських гриж є великою проблемою хірургії і потребує застосування нестандартних підходів її ліквідації.

Усунення грижі раз і назавжди позбавляє пацієнта від подібних проблем.
У нашій Клініці виконуються всі види оперативного лікування будь-яких гриж передньої черевної стінки. Вид операції визначається індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням багатьох факторів (локалізація, вид, розмір грижі, вік хворого, наявність супутніх захворювань, бажання хворого, його спосіб життя і професія).

Хірургічне лікування за ускладнених гриж передньої черевної стінки за невідкладними показаннями, як правило, супроводжується поганими результатами і значною частотою післяопераційних ускладнень. Основоположних документів, що регламентують порядок надання допомоги при ускладнених грижах передньої черевної стінки, немає. Одним із головних питань, що дискутується, є показання до використання сітчастих матеріалів та їхніх різних видів для відновлення грижового дефекту в разі резекції петлі кишківника в невідкладних ситуаціях. Інфекція рани - найчастіше ускладнення, з яким стикаються хірурги, що є величезною проблемою, особливо за умови ухвалення рішення про використання гетерогенного пластичного матеріалу. Розвиток вторинної інфекції ділянки рани різко погіршує результати лікування. На з'їзді Всесвітнього товариства невідкладної хірургії (World Society of Emergency Surgery - WSES), що відбувся в липні 2013 р. у Бергамо (Італія), ухвалено узгоджувальний документ, який став основою рекомендацій із невідкладної хірургії ускладнень гриж передньої черевної стінки в дорослих. Його основні рекомендації були видані в 2013 р. і перевидані з деякими доповненнями та уточненнями в 2017 р. у "Міжнародному журналі з невідкладної хірургії" ("World Journal of Emergency Surgery").

Защемлені грижі передньої черевної стінки потребують невідкладного хірургічного лікування. Однак втручання, виконане за невідкладними показаннями, супроводжується ризиком розвитку серйозних післяопераційних ускладнень і поганими віддаленими результатами лікування. Тому ми завжди рекомендуємо пацієнтам уважно ставитися до власного здоров'я і за наявності грижового випинання пройти консультацію в хірурга. Важливо проводити хірургічне втручання в плановому порядку, це гарантує легкий перебіг післяопераційного періоду, швидке відновлення після операції та повернення працездатності, ймовірність ускладнень мінімальна за своєчасного лікування.

Грижі передньої черевної стінки класифікуються на пахові й стегнові та грижі безпосередньо передньої черевної стінки: пупкові, надчеревні, білої лінії живота (Spigelian) і післяопераційні.
Значні труднощі під час лікування виникають у разі ускладнень, таких як защемлення, перфорація та запалення вмісту грижового мішка. Така ситуація не тільки вимагає невідкладного хірургічного втручання, а й загрожує значним ризиком розвитку інфекційних ускладнень і вторинного нагноєння рани.

ОПЕРАЦІЯ ВИДАЛЕННЯ ГРИЖІ ВІДКРИТИМ СПОСОБОМ СКЛАДАЄТЬСЯ З ДЕКІЛЬКОХ ЕТАПІВ:

• Виділення грижового мішка. Проводять розріз шкіри над грижовим випинанням, грижовий мішок звільняють від підшкірно-жирової клітковини, що оточує його. Виділяються "грижові ворота".
• Розкривають грижовий мішок, проводять оцінку стану вмісту грижового мішка, за відсутності ускладнень вміст занурюють у черевну порожнину.
• Грижовий мішок січуть, прошивають і занурюють у черевну порожнину.
• Відновлюється цілісність (виконується пластика) передньої черевної стінки.

ЧИ МОЖЛИВО ПРООПЕРУВАТИ ГРИЖУ БЕЗ ВЕЛИКИХ РОЗРІЗІВ?

Так, можна!
Нині лапароскопічна герніопластика є операцією вибору для лікування різного типу гриж. Ця операція виконується через проколи в передній черевній стінці. Хірург вводить у черевну порожнину відеокамеру і, за допомогою додатково введених маніпуляторів, звільняє грижовий мішок від вмісту. Другим етапом хірург відокремлює очеревину грижового мішка від тканин передньої черевної стінки, розсікає його і укладає на грижові ворота спеціальний сітчастий протез. Потім, зверху сітка зміцнюється раніше відокремленою очеревиною.
Завдяки цьому протез не утворює зрощень із внутрішніми органами. Цей метод пластики дає змогу уникнути натягу тканин і в багато разів знижує ймовірність рецидиву. Відсутність великих розрізів на передній черевній стінці сприяє комфортному перебігу післяопераційного періоду.

ЯК ПРОТІКАЄ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД?

Після лапароскопічного видалення грижі больовий синдром практично не відчувається, а тому легко контролюється використанням таблетованих знеболювальних.
Про виконану операцію нагадує лише дискомфорт у ділянці невеликих проколів на передній черевній стінці.
Виписка зі стаціонару за неускладненого перебігу відбувається на 2-3 добу. Терміни повернення до трудової діяльності, в середньому, не перевищують 10-14 діб.
Для традиційної відкритої операції характерний біль у післяопераційному періоді. Однак проведення комплексного знеболювання в стаціонарі дає змогу знизити його вираженість і комфортно почуватися протягом усього періоду відновлення.
Після виписки зі стаціонару вам буде рекомендовано обмежити фізичні навантаження на термін, який визначить ваш лікар на підставі складності проведеного лікування.